З життя етнічних громад Миколаївщини: травневий калейдоскоп

Травень видався напрочуд насиченим подіями в Раді національних товариств Миколаївської області. Отож, пропонуємо вам зануритися у світ добрих емоцій і яскравих зустрічей, які супроводжували нас протягом місяця.

Але почнемо з події трагічної. 18 травня відзначався сумний день в історії кримськотатарського народу – 75 років з Дня депортації. І хоча в 1944 року з Криму були депортовані й представники інших національностей (болгари, греки, німці, вірмени тощо), саме для кримських татар ця подія виявилася страшною трагедію, адже депортували їх з їхньої рідної домівки. Рада національних товариств Миколаївської області також долучилися до спроби нагадати громадськості, а особливо молоді, про ці страшні сторінки історії корінного народу України. 15 травня у Центральній міській бібліотеці ім. М. Л. Кропивницького відбувся літературно-мистецький вечір «Наш Крим», організований у рамках циклу «Література народів Миколаївщини» (мета цього спільного проекту бібліотеки й громадської спілки – ознайомити молодь з відомими постатями в літературі й культурі різних народів, представники яких мешкають у нашому краї і таким чином розширити кругозір молодої людини, зацікавити її пізнанням поезії й прози таких визначних особистостей як Расул Гамзатов, Шота Руставелі, Іван Вазов, Ованес Туманян, Чінгіз Айтматов тощо).  Вечір ми вирішили присвятити кримськотатарській поезії і запросили на нього переселенку з Криму Ферузу Ібрагімову, яка з розповідей своїх батьків, а у світлі подій 2014 р., й сама знає й відчула на собі те, що пережив її народ у далекому 1944 р. До нас завітав також і гість з Херсона – керівник представництва Меджлісу кримськотатарського народу в Херсонській області Абмеджит Сулейманов, який докладно розповів про всі перипетії в історії свого народу, його трагічну долю в ХХ ст. й, власне, про сам етногенез кримських татар, який доводить, що для Криму кримські татари (ця назва пристала до них десь у середніх віках) – це автохтонні мешканці і ніяких інсинуацій з цього приводу бути не може. 

Своїми враженнями поділився бібліотекар Дмитро Семчишин, який, власне, й підготував вечір: «Нашою метою було зустрітися з представниками кримськотатарського народу і спробувати побачити Крим їхніми очима. Гості мали можливість поспілкуватися з переселенцями з Криму й згадати історію півострова від давнини до сьогодення. Прозвучали прекрасні народні мелодії у виконанні музикантів оркестру Південної військово-морської бази України, а також чудові вірші кримськотатарських поетів ХХ століття, присвячені своїй Батьківщині, розлуці і радості нової зустрічі з нею. Наостанок до перегляду було запропоновано короткометражний фільм «Повернутися зі світанком» талановитого українського режисера кримськотатарського походження Нарімана Алієва». 

Вечір залишив по собі надзвичайно гарні й водночас сумні враження, адже будь-яка спроба насильницького втручання в долі людей або ж цілого народу має бути унеможливлена всіма можливими засобами й зусиллями усіх людей доброї волі на планеті Земля. Нам приємно, що й наша громадська спілка доклала зусиль, аби це стало неможливим у майбутньому. Надзвичайно тішить також і те, що на вечір завітали школярі Миколаївського муніципального академічного коледжу й Академії дитячої творчості, бо зустрічі в рамках циклу «Література народів Миколаївщини» розраховані саме на них. Дякуємо керівникам цих закладів за підтримку наших ініціатив і розуміння важливості виховання молоді в дусі толерантності й взаємоповаги до представників усіх етносів, що населяють Україну. 

Україну й Грузію пов’язують давні історичні й культурні відносини й схожа доля держав. Навіть сьогодні ми маємо спільний біль і спільні проблеми: частина наших територій відрізана від основної й окупована. Наші народи впродовж своєї історії ніколи не нападали на інших, а лише захищалися й тому, мабуть, ми так цінуємо волю й дух власної нації. Леся Українка колись казала так: «Якщо я не була б українкою, я б воліла бути грузинкою». Напевно тому в Україні так люблять грузинську культуру і завжди із задоволенням і теплотою сердець зустрічають ансамблі грузинських танців і пісень, які щороку приїздять до нашої країни у рамках світових турів. Щороку в травні на Миколаївщині до Дня незалежності Грузії також відбуваються Дні грузинської культури, проведення яких стало вже традиційним і започатковано в 2012 р. Миколаївським обласним національно-культурним товариством «Іберія». У рамках цих Днів представники товариства зустрічаються зі школярами й студентами й розповідають їм про історію і культуру рідної землі, про свою власну долю, яка закинула їх далеко від Батьківщини, але якій вони вдячні, адже тут, в Україні, отримали свою другу домівку. На цих зустрічах ми дивимося відео про найрізноманітніші куточки Грузії, її визначні пам’ятки: як природні, так і архітектурні, вчимося розмовляти грузинською мовою, слухаємо цікаві оповіді про видатних синів і дочок грузинського народу, його поетів і письменників (а доля деяких з них була пов’язана і з Україною), переглядаємо грузинські танці й слухаємо грузинські пісні. Особливістю цьогорічних Днів грузинської культури стала скайп-зустріч з великим українським грузином, непересічною особистістю, дипломатом, поетом, перекладачем і літературознавцем Раулем Чілачавою. Ця зустріч відбулася також у рамках спільного проекту Ради національних товариств Миколаївської області й Миколаївської обласної бібліотеки для дітей ім. В. Лягіна «Дружать діти – дружать народи». Ось що зазначили організатори: «Під час спілкування гості, восьмикласники Першої української гімназії ім. М. Аркаса, дізналися багато нового й цікавого про Рауля Чілачаву, його творчість. А ще – про неповторну культуру, звичаї і традиції грузинського народу, про дружні історичні зв’язки Грузії і України. Родзинкою заходу було декламування віршів видатних українських письменників школярами й самим  Раулем Чілачавою, який переклав їх грузинською мовою. Приємно, що зустріч відбулася саме у Всеукраїнський день вишиванки, а тому більшість присутніх і сам Рауль Шалвович були не тільки в національному одязі, але й надихнулися патріотизмом від грузина з українською душею!»

А завершилися Дні грузинської культури на Миколаївщині яскравим і запальним Гала-концертом «Серце Грузії – 2019», на який щороку з Одеси до нас приїжджає постійний учасник всеукраїнського фестивалю національних культур «Дружба» народний ансамбль грузинського танцю «Сакартвело». І  цього року він, а також миколаївський танцювальний колектив «Тамаріоні», дівчатка-вокалістки з товариства «Іберія» й щирі українські жіночки з вокального колективу «Пісенні барви» села Трихати Миколаївського району (які, до речі, виконали грузинською мовою відому всім пісню «Тбілісо») подарували глядачам справжні й неповторні емоції від споглядання чудового, гарячого й водночас витонченого, глибокого й такого сповненого волі й свободи грузинського мистецтва.  На Гала-концерті були присутні й почесні гості, а саме Генеральний консул Республіки Грузія в м. Одеса Торніке Берекашвілі,  миколаївській міський голова Олександр Сєнкевич, депутат міської ради В’ячеслав Карцев, заступник начальника управління культури, національностей та релігій облдержадміністрації Віталій Бойченко, голова правління Ради національних товариств Миколаївської області Лоліта Каймаразова, голови національно-культурних товариств Миколаївщини. 

З 22 по 26 травня тривав також і традиційний обласний фестиваль слов’янських народів до Дня слов’янської писемності і культури, цього року 16-тий. Започатковано його було в 2003 р. за ініціативи Ради національних товариств Миколаївської області й Південнослов’янського інституту КСУ. І вже протягом 16 років фестиваль презентує мешканцям міста й області історію і культуру слов’янських етносів нашого краю: болгар, білорусів, росіян, чехів і поляків. Традиційними для нього стали концерт-присвята великим слов’янським просвітителям , винахідникам глаголиці і кирилиці, святим рівноапостольним братам Кирилу і Мефодію, що відбувається в Тернівці, компактному поселенні болгар; літературно-музичні вечори миколаївських білорусів з піснями рідною мовою, віршами, жартами й байками, виставкою книжок, білоруських рушників і національних символів Білорусі; творчі зустрічі ГО «Русич» з мешканцями одного з районів Миколаївської області, а також нагородження переможців обласної олімпіади з польської мови й випускний вечір у польській недільній школі в Миколаївському обласному товаристві поляків і круглий стіл «День слов’янської писемності і культури» в чеському селі Богемка, що на Врадіївщині.  Традиційно до програми фестивалю входить і засідання ТО «Ленінградське земляцтво», яке об'єднує ветеранів війни, блокадників і захисників Ленінграда, що живуть в Миколаєві, і зустрічі якого відбуваються щомісяця 22 числа в бібліотеці-філіалі № 12 ЦБС для дорослих м. Миколаєва.

До речі, День пам’яті святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія, творців слов’янської абетки, відзначають в багатьох слов’янських країнах: Польщі (14 лютого), Болгарії, Україні, Росії, Білорусі, Македонії (24 травня), Чехії і Словаччині (5 липня).   Для болгар ця дата – особлива, адже винахідники кирилиці були болгарами (до слова, кирилиця покладена в основу писемності не тільки багатьох слов'янських народів (росіян і українців, болгар і білорусів, сербів і македонців), але й понад 70-ти національних мов). Тому не дивно, що й миколаївські болгари щороку вшановують рідних братів, представляючи на концерті «Слава Вам брати, слов’ян просвітники!» свої досягнення з вивчення рідної мови і культури. На концерті 24 травня ми побачили з віршами й піснями болгарською мовою вихованців двох недільних болгарських шкіл, що працюють у Тернівці: «Търновка» й імені І. Вазова,  послухали чудових болгарських пісень у виконанні ансамблю болгарської пісні «Чучулички» й вихованців вокальних студій «LiKra» і «Зіронька», побачили болгарські  й українські народні танці, які нам представили ансамбль танцю «Хоро» й колектив «Золотий колосок», а також познайомилися з життям відомих братів. Яскравою окрасою концерту став неофіційний гімн Болгарії – народна пісня «Хубава си моя горо», майстерно й по-особливому виконана керівником вокальної студії «LiKra» Лідією Кравченко й солістами студії. Щоразу надзвичайно приємно бувати на святах у Тернівці, адже Тернівський будинок культури – Центр дозвілля «Софія» – вже давно став справжнім центром болгарської культури, де пошановуються традиції й плекається народне мистецтво. Хочеться висловити щиру подяку за це директору БК Юлії Любецькій, яка багато зусиль докладає, аби в мікрорайоні гідно розвивалися українська й болгарська культури й відкривалися нові таланти.  

25 травня Миколаївське обласне національно-культурне товариство білорусів «Голас Радзіми» запросило всіх миколаївців на справжні білоруські посиденьки: з піснями, жартами й примовками, частівками й віршами, загадками й пригощанням. Тут можна було поласувати білоруськими цукерками, послухати й самим поспівати білоруських пісень, послухати народні жарти, байки й примовки, відгадати загадки і просто долучитися до пізнання білоруської мови й культури в теплому сімейному колі. Я просто впевнена, що всі, хто, незважаючи на сильну сливу, завітав того дня до Миколаївського міського будинку вчителя, потрапили, не виїжджаючи з рідного міста, до Білорусі, адже вже заходячи до святково прикрашеної зали, бачили навкруги себе це розмаїття й колорит білоруських рушників, книжок і виробів народного мистецтва, квітів і національної атрибутики. А потім занурилися в пісні й чудову білоруську мову… Відзначу, що кожен раз миколаївські білоруси вміють дивувати, адже кожна їхня літературно-музична композиція – це щось нове й оригінальне, яке знайомить тебе з невичерпними скарбами білоруського слова, літератури й культури, народної пісенної творчості. І неоціненна заслуга в цьому  – голови товариства Тетяни Деменникової, яка сама розробляє й пише сценарії, підбирає пісні й вірші, готує комп’ютерні презентації. Цього разу гостями посиденьок став ветеранський ансамбль  "Білозірочка" БК  с. Білозірка Вітовського району Миколаївської області, яке вважається білоруським селом. Учасниці ансамблю подарували глядачам дві чудові білоруські пісні. Свято тривало й пісенну естафету підхопив фольклорний ансамбль товариства «Родныя напевы» й солістка Валентина  Корякіна. А потім ми жартували й просто спілкувалися, всотуючи в себе чарівні звуки й мелодії Білорусі. На святі були присутні також голови й представники національно-культурних товариств Миколаївщини.    

26 травня, у заключний день фестивалю, на нас чекала благословенна ольвійська земля – земля скіфів і сарматів, греків і татар,турків, росяін і українців і ще багатьох інших народів, що залишили свої сліди в історії Очаківщини, а саме с. Парутине. Творчий десант МОГО «Русич» у складі поетів ЛІТО «Золотий парус поезії», учасників театру пластики й образу «Імідж» і учнів ЗОШ № 45 рушили на зустріч з мешканцями села, аби представити їм свою творчість і нагадати про визначний день в історії – День слов’янської писемності і культури. Вони везли з собою свій чудовий настрій і відкриті серця, готові ділитися своєю творчістю з цією землею і людьми-трударями, що працюють на ній. Отож, традиційна творча зустріч МОГО «Русич» цього року відбулася в чудовому Палаці культури с. Парутине. Нас добре зустріли, надали всі можливості, аби всі учасники зустрічі виступили й ознайомили присутніх зі своїм творчим доробком і запросили ще. Зустріч видалася наповненою особливою духовною силою, що, напевно, дає ця ольвійська земля. Ми згадали про історію свята, про святих братів Кирила і Мефодія, послухали авторські вірші й пісні, подивилися чудову виставу «Народження  Наднової» у виконанні театру пластики й образу й рушили відновлювати творчі сили до Національного історико-археологічного заповідника «Ольвія». А поверталися додому хоч і втомленими, але вкрай наповненими цими п’янкими ароматами диких трав у поєднанні з великою духовною силою святих храмових місць «Щасливої». Отож, це було гідне завершення фестивалю, за що окрема подяка Тамарі Білоусовій, голові МОГО «Русич» – ідеологу і натхненнику цих традиційних творчих зустрічей з мешканцями Миколаївської області, а також ведучій заходу поетесі Раїсі Сухановій і, звісно, директору Парутинського ПК  Олександру Іващенку. 

Залишається додати, що фестиваль відбувся в рамках Обласної цільової національно-культурної програми «Збереження і розвиток етнічної, культурної і мовної самобутності національних меншин Миколаївської області» на 2019 – 2021 рр. за підтримки Миколаївської обласної державної адміністрації та облради, управління культури, національностей та релігій Миколаївської ОДА, миколаївського міського голови й управління освіти Миколаївської міської ради, міського Будинку вчителя, Тернівського БК «Софія», ЦБС для дорослих м. Миколаєва, КЗ «Парутинський ПК» і багатьох-багатьох інших, що зробили посильну допомогу в його організації і проведенні. Тож

«Возьмёмся крепче за руки, славяне:

Болгары, украинцы, россияне,

Боснийцы, белорусы и поляки,

Хорваты, черногорцы и поляки,

Словенцы, чехи, сербы, македонцы,

Пусть будет дружба вечная жива!

Одно на всех над нами светит солнце,

Одни на всех и мысли, и слова!»

 

Аміна Султанова

Фото: Центральна міська бібліотека ім. М. Л. Кропивницького, Ігор Єрмолаєв, Аміна Султанова. 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

With the Magic's defense tatters, Authentic Jason McCourty Jersey poor offense is exposed even more. Limit Loui Eriksson Youth Jersey the fast break, Malone said as to where he's focusing his defensive efforts. We'd love to hear eyewitness accounts, the history behind article. Adding a high-upside guard like the fold for what figure to be the prime years of his career is ideal place to start. The Cubs Authentic Kyle Turris Jersey going to tell Baez to tone it down or dial it back – not after what he meant to their World Series run and not when the future looks this bright. He still would like to Lance Dunbar Youth Jersey day obtain his pilot's license. Would have definitely helped him We had 3 OL weaknesses vs the pass this year; all not named or Levitre. At the upper levels, you have Michael Grabner Jersey the big picture and what they're trying to accomplish. 2 overall guard, receiving strong marks the run game. I still stand by Lissemore as the surprise veteran cut.

He never has been. Sanders has ideal matchup with the Saints' exploitable secondary and leads the team target share, plus Connor Barth Jersey is among Tristan Thompson Womens Jersey top five the league his market share of his respective offense. Why wouldn't I be? This pattern -- getting the first strike and then avoiding the zone completely -- paints a picture of a Whitney Mercilus Youth Jersey who is hyper aware of his Albert Pujols Jersey of stuff, and his drop velocity and rise home runs per fly ball support that as well. And before each and every meeting, there is such anticipation of what might happen, Boone Jenner Jersey who supposedly get the better of the other this time around. Radim Vrbata shot the puck right into his twig. It was a game changer for sure.