Warning: Use of undefined constant TEMPLATEPATH - assumed 'TEMPLATEPATH' (this will throw an Error in a future version of PHP) in /home/artmolod/festival-druzba.com.ua/www/wp-content/plugins/sitepress-multilingual-cms/sitepress.class.php on line 4061

Warning: Use of undefined constant TEMPLATEPATH - assumed 'TEMPLATEPATH' (this will throw an Error in a future version of PHP) in /home/artmolod/festival-druzba.com.ua/www/wp-content/plugins/sitepress-multilingual-cms/sitepress.class.php on line 4062

Families were greeted Tyler Boyd Youth Jersey everything you'd expect at the North Pole - elves, reindeer, a dance floor, Kris Letang Youth Jersey cocoa stand, ice cream sundae stand and, of course, the toy shop. had more walks than strikeouts for eighth consecutive . Send stuff to Upload here. If that is the case then he'll end up going on IR. Your ignorance is showing. The Nick Bonino Jersey thing more silly Andre Tippett Jersey the constant speculation of draft is prospect rankings, where analyst like, say, the NFL Network's Mike Mayock evaluates which NFL hopefuls are best at each position. How you could say are healthy, though, is another matter. Smith knew Kirk Gibson Jersey to play the part Authentic Max Unger Jersey happy celebrity wife. After that, said, officials repeat its vetting of Boot Camp Farms, which Hearst Connecticut Media reported 2015 lacks a proven track record of development.

The team has acquired OL Zuttah and the Ravens 2017 sixth Jerrell Freeman Youth Jersey draft choice exchange Authentic Andrew Billings Jersey the 49ers 2017 sixth round draft choice . But a forgotten has been 2015nd round pick Jordan Richards. They want the puck, they want to hold on to it, they want to make the plays. Following high Brandon Thomas Womens Jersey she went on to have a successful softball career at Penn State. It's time to step up. It was Andy Janovich Jersey little bit hard on the ice. Swihart could earn a major role Authentic Ted Ginn Jr Jersey another team, but it's going to be tough for him to carve out a niche Boston. It's a mess, really, and I'm not sure how much the braintrust can and fix things .

Avila understands reality.

Рада національних товариств Миколаївської області -

Молдавани Миколаївщини в єдиній родині українців: погляд крізь роки

Під такою назвою в грудні у видавництві «Іліон» вийшла з друку монографія доцента, доктора історичних наук, професора кафедри історії МНУ імені В. О. Сухомлинського, відмінника освіти України Миколи Зеркаля. Цей історико-краєзнавчий нарис підготовлений за ініціативи ГС «Рада національних товариств Миколаївської області» в рамках Обласної цільової національно-культурної програми «Збереження і розвиток етнічної, культурної і мовної самобутності національних меншин Миколаївської області» на 2019 – 2021 рр. й фінансової підтримки управління культури, національностей і релігій Миколаївської ОДА. У нарисі досліджується історія молдаван на території Миколаївського області, висвітлюється процес інтеграції цієї етнічної групи в існуюче чи створюване суспільство на тлі історичних перетворень; робиться синхронний побіжний огляд історичних подій на території їхньої історичної батьківщини; на підставі архівних матеріалів простежується процес взаємовпливу національних культурних традицій молдаван й інших етнічних спільнот на Миколаївщині. Видання адресоване всім, хто цікавиться історією молдавського етносу та минулим рідного краю.

 А 23 грудня в Миколаївській обласній універсальній науковій бібліотеці відбулася презентація монографії за участі автора, голів і представників національно-культурних товариств, представників молдавського етносу краю, учених-істориків і відомих краєзнавців краю, студентів і просто тих, кого цікавить історичне минуле Миколаївщини. На презентації підкреслювалось, що дане видання є унікальним, оскільки вперше за багато років узагальнює інформацію і наявні дані про історію і культуру молдован Миколаївщини, представляє не тільки їхні досягнення й здобутки, перипетії їхніх доль, а й рецепти національних страв, містить коротку оповідь про історію їхньої історичної Батьківщини – Молдови. Книжка подана у форматі історико-краєзнавчого нарису, аби якомога більша кількість читачів змогли ознайомитися з нею, водночас вона зберігає свою науковість, оскільки містить посилання на широку джерельну базу, використану автором для її підготовки. Готуючи монографію, автор не тільки зустрічався з етнічними молдованами, а й працював у архіві і досліджував наявні друковані джерела, аби скласти загальну картину історії і життя молдаван Миколаївщини. Водночас, цей нарис – це тільки перша ластівка на шляху до повноцінного й ґрунтовного дослідження цієї теми, адже в Миколаївській області існують дуже багато суто молдавських сіл і знайомство з ними і їхніми мешканцями – це другий крок у висвітленні історії молдавського населення краю (серед них, наприклад, с. Великосербулівка, що в Єланецькому р-ні, де в краєзнавчому музеї окремий куточок присвячений культурі місцевих молдаван).

Вже сьогодні можна сказати, що одним із досягнень цього дослідження стало згуртування миколаївських молдован, адже на презентації було заявлено про можливість створення в області молдавського національно-культурного товариства, яке колись існувало, але на сьогодні є практично недієздатним. Отже, можна сказати, що добра ініціатива Ради національних товариств Миколаївської області стала точкою відліку для відродження й сподіваємося, розвитку, молдавської мови й культури на Миколаївщині.

Аміна Султанова

Фото: Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека

Національне розмаїття Миколаївщини

16 листопада у світі відзначався Міжнародний день толерантності, який був проголошений на 28 Генеральній конференції ЮНЕСКО в 1995 році. У Декларації принципів толерантності йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної приналежності чи кольору шкіри. Толерантність передбачає «повагу, прийняття і правильне розуміння багатого різноманіття культур нашого світу», «визнання того, що люди за своєю природою розрізняються за зовнішнім виглядом, становищем, мовою, поведінкою і цінностями, тому мають право жити в мирі та зберігати свою індивідуальність». Україна стає більш відкритою для всього світу, а це вимагає готовності українського суспільства до сприйняття європейських цінностей, розуміння і поваги до різноманітності культур, поглядів і форм вираження і прояву людської індивідуальності. Тому виховання молодого покоління в дусі толерантності й взаємоповаги є одним з головних завдань  освітніх установ і громадських організацій. Разом, у співпраці, вони успішно їх виконують.

Протягом листопада в гостинній родині Миколаївської загальноосвітньої школи № 32 відбулися години спілкування в 5-11 класах із запрошенням представників етнічних громад краю в рамках загальношкільного проекту «Національне розмаїття Миколаївщини» та  міського проекту «10 цінностей сьогодення». Класи ретельно готувалися  до цих зустрічей, шукали інформацію про історію і культуру різних народів, вивчали їхні традиції, знайомилися з літературою і мистецтвом. І справді, на Миколаївщині мешкають представники понад ста тридцяти національностей, для багатьох з них Україна стала другою Батьківщиною. Кожна етнічна громада намагається зберігати і розвивати рідну мову і культуру, а діти і молодь із задоволенням вивчають українську мову.  

Багато національних громад об’єднує громадська спілка «Рада національних товариств Миколаївської області», заснована в 1992 р. У 2004 р., аби зацікавити дітей і молодь пізнанням краси й величі рідного слова, показати його важливість для розвитку людини, нею був започаткований конкурс творів «Мова кожного народу – неповторна і – своя». Школярі й студенти, що беруть у ньому участь, мають змогу не тільки проявити свою літературну творчість, а й розповісти про свою рідну мову, рідну мову своїх батьків. За результатами конкурсу раз на два роки виходить альманах «Мова рідна, слово рідне», який містить твори переможців. Уже було укладено 7 його випусків. І якраз 29 листопада в Миколаївській ЗОШ № 32 ім. Кривоносова С. С., як заключний етап проекту «Національне розмаїття Миколаївщини»,  відбулася презентація 7-го випуску альманаху.

.

 Альманах складається з 4-ьох розділів: «Мова кожного народу – неповторна і – своя», який містить твори про мови народів світу й значення рідної мови в житті людини, «Від історії родини – до історії народу», в якому вміщено твори про історії родин різних національностей; «Я і культурна спадщина мого народу» з творами про культурну спадщину народів, що населяють Миколаївщину; «Чужого серця щастя й біль…»,  який презентує поезії й оповідання дорослих авторів і поетів, що тільки починають свою творчість. Альманах містить також ілюстрації, виконані миколаївською художницею й поеткою Євгенію Чабановою.

Багато творів у альманасі присвячено українській мові. Аліса Павлова, Наталя Керекеша, Софія Ряжських, Володимир Шефер, Андрій Кваша,  Максим Кривохежа  стільки щирих і добрих слів висловили про рідну мову нашої землі. А Валерія Сербул написала  навіть оповідання про сучасні події в Україні – війну на Донбасі і воїнів, які ладні за рідний край, за мову солов’їну покласти свої життя! Та на Миколаївщині розмовляють різними мовами: болгарською, російською, білоруською, вірменською, чеською, азербайджанською, турецькою і навіть китайською. Твори про ці мови і  цими мовами можна прочитати в альманасі.

Дуже цікаве дослідження «Вплив історичних епох на формування живої мови Кінбурнської коси» написали учні Василівської загальноосвітньої школи Очаківського району Миколаївської області Іван Твердовський і Варвара Агафонова під мудрим керівництвом свого наставника, учительки історії Любові Твердовської. «Так історично склалося, що Кінбурнська Коса була Батьківщиною для людей багатьох націй і народностей, і її жива мова  формувалася під впливом багатьох мов, які зробили її багатшою. У мові корінного населення півострова багато слів запозичені з грецької, татарської, російської мов, що є доказом зв’язків народів, які мешкали тут з давніх часів». Чи знаєте ви, наприклад, що «колки» – маленький гайочок серед піщаного степу, а «сага» – зарості з комишу; «бекмес» – мед з кавунів, а «махан» – зварене м’ясо з свіжини, «чоп» – маленький судак, а «пайол» – дерев’яний настил на човні? Всі ці слова, а також фразеологізми, афоризми, які під впливом різних історичних епох народжувались на Кінбурнській косі, дослідили учні. Про результати їхніх досліджень ви зможете дізнатись, прочитавши роботу, яка вміщена в першому розділі альманаху.

Цікавою видалася робота члена клубу творчої молоді «Співзвуччя» Миколаївського коледжу культури і мистецтв Олександра Каберника. В ньому він оповідає про те, як наші добрі слова й наміри можуть змінювати світ і природу на краще: «Завітали якось до людей слова-янголи: кохання, дружба, щирість, доброзичливість, милосердя, взаємоповага, натхнення, краса, мир, подяка. Дізнався про це дослідник з Японії Масару Ємото, зацікавився. Почав розмірковувати: «Людина на 80% складається з води. А чи буде вода сприймати СЛОВО?» Поналивав у склянки води й почав розмовляти з нею. Сталося неймовірне! Не вірете? То подивіться самі. Вирішив дослідник продовжити експеримент – програв воді музику. Чому? А музика для духовної людини – мова. Неповторна, глибока. Пам’ятаєте фінал повісті «Гранатовий браслет» Олександра Купріна? Музика Бетховена стала словами – молитвою кохання. Вода своєрідно відповіла досліднику – попередила: «Будь обачним, обираючи, що слухати!»

.

 «Перед кожним свідомим громадянином рано чи пізно постають питання: хто я є у цьому світі, що відаю про край, де народився, наскільки глибоко знаю історію свого родоводу? Досліджуючи своє родове дерево, ми щоразу переконуємося, як тісно долі наших предків переплітаються з історією держави». Другий розділ альманаху присвячений історії родин: українських і інтернаціональних, чеських і турецьких, азербайджанських і російсько-українських, відомих і невідомих – звичайних мешканців нашого краю. У всіх цих творах – пам’ять і трагедії поколінь, історії життя і кохання, мудрість і досвід, який передається нащадкам. Ось кілька уривків:

  • «Нині мало хто цікавиться історією своєї родини. Скажу більше: деякі взагалі не пам’ятають ім’я та по батькові своїх бабусь і дідусів. Люди дарма не знають свого родоводу, адже тим, хто не знає минулого – важко будувати майбутнє» (Дар’я Мойсеєнко).
  • «Як добре мати родину, а особливо інтернаціональну. Це суміш традицій, звичаїв та порядків різних народів. Різні культури, нації злилися в одну» (Вікторія Василенко);   
  • «Наша мальовнича Богемка – це чеське село, а я і моя родина є чехами.  Ми чехи, які виросли і проживають в Україні вже понад 100 років. За цей некороткий шлях наші дідусі й бабусі змогли зберегти й пронести крізь роки свої рідні традиції, звичаї, віру й навіть свій спосіб життя, не говорячи вже про мову. Ми дійсно спілкуємось  чеською мовою, читаємо чеські книжки й святкуємо чеські свята. Звичаї і традиції лише процвітають і відновлюються!» (Анастасія Гарт);
  • «Доля нашої родини Анварових схожа на  тисячі  інших сімей турків-месхетинців. Катастрофічний вплив на історію нашого народу мала депортація й насильне вивезення месхетинців до Середньої Азії. 45 років мої дідусі Осман і  Лачин   та  бабусі  Раїма  і   Гульчин обживалися в Узбекистані. За цей час навчилися вирощувати бавовну, побудували гарні будинки, зростили сади, народили дітей…» (Шакір Анваров);
  • «Нашей семье очень нравится украинский народ. Я люблю его историю, достопримечательности, гостеприимство простого народа, кухню. У меня есть желание построить здесь свою будущую карьеру и налаживать сотрудничество Украины с Азербайджаном!» (Земфіра Гусейнова).

«Культура народу … Що взагалі можна пов’язати з культурою? Культура включає в себе досить широкий спектр об’єктів: пам’ятники й архітектурні споруди, писемність і традиції, мистецтво і, безсумнівно, сама мова. Культура ─ невід’ємна частина будь-якої держави, країна без культури – що дитя без матері, вони нероздільні. Хвала і шанування всім, хто вклав хоч найменшу крихту в створення такої великої фортеці, як культура. Важливість культури не можна недооцінювати…». Третій розділ нашого альманаху присвячений культурній спадщині народів, що населяють Миколаївщину. І звісно, багато творів присвячено українській культурі і її видатним діячам, заповітним куточкам нашої рідної землі, її природним і історичним пам’яткам.  

Дуже цікаво про болгарські звичаї і традиції мікрорайону Тернівка, де з 1801 року проживають етнічні болгари, у своєму творі «Івана купала по-болгарському, або Еньовдень на Миколаївщині»  розповів учень Миколаївської спеціалізованої ЗОШ І-ІІІ ступенів № 22 з поглибленим вивченням англійської мови Артур Мхітарян.

На Миколаївщині проживає дуже численна білоруська діаспора, об’єднана в Миколаївське обласне національно-культурне товариство білорусів «Голас Радзіми». В альманасі можна прочитати про національні традиції святкування білоруського Великодня, до того ж білоруською мовою. Робота ця була підготовлена головою товариства Тетяною Деменніковою.

Кілька творів третього розділу альманаху присвячено культурній і літературній спадщині Вірменії – маленької гірської країни з давньою і трагічною історією. Це оповіді про свою історичну Батьківщину учениці вірменської недільної школи Спілки вірмен України Марії Цатурян і прекрасний глибокий твір студентки ЧНУ ім. П. Могили Жанни Оганесян про життя і творчість відомого вірменського й українського кінорежисера й художника Сергія Параджанова.

У четвертому розділі альманаху представлена літературна творчість дорослих авторів, вже досвідчених і добре знаних у Миколаєві (Леоніда Ржепецького, Валерія Фальова, Валентини Карпуніної, Іллі Старикова), а також вірші й твори молодих і зовсім юних поетів і письменників: Софії Лозенко, учениці Миколаївського муніципального колегіуму ім. В. Чайки, Анатолія Волчо, голови Болгарського культурно-просвітнього центру «Търновка», який вперше представив в альманасі свої вірші болгарською й російською мовами. Порадує читачів також і цикл поезій і творів членів Миколаївського міського молодіжного просвітнього товариства японської культури «Татікадзе», який отримав назву «Присмак Японії» і містить традиційні японські вірші хоку й танка.

А доповнювали презентацію українські народні танці й пісні, вірші різними мовами, у тому числі у декламуванні читців ЗОШ №32, болгарський народний танець у виконанні ансамблю «Хоро» Тернівського будинку культури. Справжньою окрасою презентації стала юна зірочка альманаху Поліна Бібірєва, яка не тільки написала твір про свою родину, а й майстерно виконала українську народну пісню «Вербовая дощечка».

Крім того, на презентації відбулося підбиття підсумків конкурсу малюнків «Я пізнаю Білорусь». У рамках місячника толерантності для години спілкування учні 6-Б класу намалювали малюнки про Білорусь, її символи й природні й архітектурні пам’ятки, національні традиції й костюми. Заступник голови товариства Тетяна Бусько нагородила переможців грамотами й подарунками, а всіх учасників конкурсу – сувенірами на пам’ять.

У кінці заходу всі його учасники й автори альманаху отримали подарунки від Миколаївської ГО «Миколаїв – єдина родина» й примірники видання. Залишається додати, що друк альманаху став можливим за фінансової підтримки управління культури, національностей і релігій Миколаївської ОДА в рамках Обласної цільової національно-культурної програми «Збереження і розвиток етнічної, культурної і мовної самобутності національних меншин Миколаївської області» на 2019 – 2021 рр. Висловлюємо також щиру подяку Миколаївській ЗОШ № 32 ім. Кривоносова С. С. за теплий прийом і сприяння в проведенні презентації й сподіваємося на подальшу співпрацю, адже тільки разом ми зможемо збудувати красиву й сильну Україну, в якій у мирі й злагоді мешкають представники різних національностей, культур і віросповідань.

Лоліта Каймаразова, голова правління ГС «Рада національних

товариств Миколаївської області»

Щиро запрошуємо взяти участь у фестивалі національних культур “Дружба”!

Рада національних товариств Миколаївської області щиро запрошує творчі колективи, ансамблі, виконавців, солістів, майстрів декоративно-ужиткового мистецтва етнічних спільнот України стати учасником 24-го Всеукраїнського фестивалю національних культур «Дружба», який відбудеться в Миколаєві 27 – 29 вересня в рамках Обласної цільової національно-культурної програми «Збереження і розвиток етнічної, культурної і мовної самобутності національних меншин Миколаївської області» на 2019 – 2021 рр.

Read more

З життя етнічних громад Миколаївщини: травневий калейдоскоп

Травень видався напрочуд насиченим подіями в Раді національних товариств Миколаївської області. Отож, пропонуємо вам зануритися у світ добрих емоцій і яскравих зустрічей, які супроводжували нас протягом місяця.

Read more

Мова кожного народу – неповторна і – своя

Так звучить назва свята, започаткованого Радою національних товариств Миколаївської області у 2004 р. до Міжнародного дня рідної мови. Його мета – познайомити мешканців нашого краю, а саме школярів міста, з мовним різноманіттям Миколаївщини, адже тут мешкають представники понад 130 національностей. Для багатьох з них Україна стала другою Батьківщиною і кожна етнічна громада намагається зберігати й розвивати рідну мову і культуру, а діти і молодь із задоволенням вивчають українську мову.

Read more

Конкурс творів до Міжнародного дня рідної мови

Запрошуємо взяти участь у традиційному конкурсі творів до Міжнародного дня рідної мови. Детальніше про умови участі читайте далі.

Read more

Загальні збори – 2019

15 січня в Миколаївському муніципальному колегіумі ім. В. Д. Чайки відбулися загальні збори громадської спілки «Рада національних товариств Миколаївської області». На ньому члени Ради заслухали звіт голови правління Лоліти Каймаразової про діяльність спілки за 2018 р., а також за 4 попередні роки, коли головою правління була пані Лоліта.

Read more

Міжнародний день толерантності в ЗОШ № 4

15-16 листопада в Миколаївській загальноосвітній школі № 4 ім. Б. І. Молчанова до Міжнародного дня толерантності відбувся фестиваль національних культур Миколаївщини. Кожен клас представляв на ньому певну культуру і народ, представники яких мешкають у нашому краї.

Read more

Пам’яті Ірени Сендлерової

28 жовтня 2018 року в Миколаївському обласному товаристві поляків відбувся захід з вшанування пам’яті Ірени Сендлерової, польської соціальної працівниці і громадської діячки, праведниці народів світу. Під час Голокосту вона врятувала понад 2500 єврейських дітей, 800 з яких – із Варшавського гетто. 2018 рік у Польщі є роком Ірени Сендлерової.

Read more

Вірші без крапок

24 жовтня у Центральній міській бібліотеці ім. М. Л. Кропивницького відбувся поетичний вечір «Вірші без крапок: Тадеуш Ружевич» з циклу «Література народів Миколаївщини», присвячений творчості одного з найвидатніших польських поетів ХХ ст., а також прозаїка, драматурга й сценариста Тадеуша Ружевича.

Read more

With the Magic's defense tatters, Authentic Jason McCourty Jersey poor offense is exposed even more. Limit Loui Eriksson Youth Jersey the fast break, Malone said as to where he's focusing his defensive efforts. We'd love to hear eyewitness accounts, the history behind article. Adding a high-upside guard like the fold for what figure to be the prime years of his career is ideal place to start. The Cubs Authentic Kyle Turris Jersey going to tell Baez to tone it down or dial it back – not after what he meant to their World Series run and not when the future looks this bright. He still would like to Lance Dunbar Youth Jersey day obtain his pilot's license. Would have definitely helped him We had 3 OL weaknesses vs the pass this year; all not named or Levitre. At the upper levels, you have Michael Grabner Jersey the big picture and what they're trying to accomplish. 2 overall guard, receiving strong marks the run game. I still stand by Lissemore as the surprise veteran cut.

He never has been. Sanders has ideal matchup with the Saints' exploitable secondary and leads the team target share, plus Connor Barth Jersey is among Tristan Thompson Womens Jersey top five the league his market share of his respective offense. Why wouldn't I be? This pattern -- getting the first strike and then avoiding the zone completely -- paints a picture of a Whitney Mercilus Youth Jersey who is hyper aware of his Albert Pujols Jersey of stuff, and his drop velocity and rise home runs per fly ball support that as well. And before each and every meeting, there is such anticipation of what might happen, Boone Jenner Jersey who supposedly get the better of the other this time around. Radim Vrbata shot the puck right into his twig. It was a game changer for sure.